зав'язувати — зав язати (скріплювати вузлом, петлею), зв язувати, зв язати, зашморгувати, зашморгнути, запетлювати … Словник синонімів української мови
зав'язувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зав'язувати — зую, зуєш, Пт. З єднувати кінці вузликом або петлею; упаковувати, скріплювати кінці вузлом … Словник лемківскої говірки
зав'язати — I див. зав язувати. II а/ю, а/єш, недок., зав я/знути і зав я/зти, ну, неш; мин. ч. зав я/з, ла, ло; док. 1) Застрявати, загрузати в чому небудь. 2) перен. Баритися, затримуватися де небудь довго, не маючи змоги вибратися … Український тлумачний словник
зав'язуватися — уюся, уєшся, недок., зав яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) тільки 3 ос. Закріплюватися, стягуватися зав язуванням. 2) Пов язуватися чим небудь, надівати на себе, стягуючи кінці вузлом. 3) тільки 3 ос., перен. Починатися, виникати (про… … Український тлумачний словник
зав'язування — я, с. Дія за знач. зав язувати і зав язуватися … Український тлумачний словник
зав'язати — див. зав язувати … Словник синонімів української мови
перев'язувати — ую, уєш, недок., перев яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Обгортаючи або обмотуючи що небудь, стягувати і зав язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. || Обвивати що небудь, зав язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу. •• Перев я/зувати… … Український тлумачний словник
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
ув'язувати — I див. вв язувати I. II (вв я/зувати), ую, уєш, недок., ув яза/ти (вв яза/ти), ув яжу/, ув я/жеш, док., перех. 1) Щільно обв язувати що небудь або кого небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив язувати до чого небудь. || Зібравши що небудь разом … Український тлумачний словник
