зав'язувати

зав'язувати
-ую, -уєш, недок., зав'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш, док., перех.
1) Робити вузол, з'єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув'язуючи в що-небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв'язуючи чим-небудь, скріплювати кінці; перев'язувати. || Надівати, пов'язувати, стягуючи кінці вузлом.
••

Зав'яза́ти ко́су (ху́стку) етн. — а) одружитися, вийти заміж; б) взяти заміж.

2) перен. Починати які-небудь взаємні дії, розмови і т. ін., приступати до чогось. || Установлювати, заводити зв'язки, стосунки і т. ін. || розм., рідко. Закладати, засновувати.
3) Давати зародок, утворювати зав'язь (плоду, насіння).
4) Припинити (припиняти) робити що-небудь; відмовитися (відмовлятися) від вживання або продовження чого-небудь. || Зав'язувати з кимось, чимось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "зав'язувати" в других словарях:

  • зав'язувати — зав язати (скріплювати вузлом, петлею), зв язувати, зв язати, зашморгувати, зашморгнути, запетлювати …   Словник синонімів української мови

  • зав'язувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зав'язувати — зую, зуєш, Пт. З єднувати кінці вузликом або петлею; упаковувати, скріплювати кінці вузлом …   Словник лемківскої говірки

  • зав'язати — I див. зав язувати. II а/ю, а/єш, недок., зав я/знути і зав я/зти, ну, неш; мин. ч. зав я/з, ла, ло; док. 1) Застрявати, загрузати в чому небудь. 2) перен. Баритися, затримуватися де небудь довго, не маючи змоги вибратися …   Український тлумачний словник

  • зав'язуватися — уюся, уєшся, недок., зав яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) тільки 3 ос. Закріплюватися, стягуватися зав язуванням. 2) Пов язуватися чим небудь, надівати на себе, стягуючи кінці вузлом. 3) тільки 3 ос., перен. Починатися, виникати (про… …   Український тлумачний словник

  • зав'язування — я, с. Дія за знач. зав язувати і зав язуватися …   Український тлумачний словник

  • зав'язати — див. зав язувати …   Словник синонімів української мови

  • перев'язувати — ую, уєш, недок., перев яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Обгортаючи або обмотуючи що небудь, стягувати і зав язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. || Обвивати що небудь, зав язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу. •• Перев я/зувати… …   Український тлумачний словник

  • пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… …   Український тлумачний словник

  • ув'язувати — I див. вв язувати I. II (вв я/зувати), ую, уєш, недок., ув яза/ти (вв яза/ти), ув яжу/, ув я/жеш, док., перех. 1) Щільно обв язувати що небудь або кого небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив язувати до чого небудь. || Зібравши що небудь разом …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»